Миколаївська область

Миколаївська вишиванка має два шари: традиційні червоно-чорні стилізовані рослинні мотиви - сосонки, дубове листя, шишки хмелю - і новий таврійський розпис у синьо-блакитно-білій гамі з охрою. Окрема прикмета регіону - мотив «шуба» на грудях сорочки.

Восени 2025 року миколаївські майстрині подали таврійський розпис на включення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Це не завершена історія про миколаївську вишиванку - вона ще пишеться просто зараз.

Розпис, що став вишивкою

Таврійський розпис - місцева традиція, яку дослідниця й майстриня Руслана Сікаленко переносить на вишивку. Вишиванка Миколаївщини у цьому новому стилі має власну колірну гаму: синьо-блакитно-білу із вкрапленнями охри, геть відмінну від решти орнаментів регіону.

Символіка теж своя, не типова для решти України: маяки, хвилі, човники - речі, які бачать щодня в портовому й морському краї, а не абстрактні узагальнені знаки. Поряд із цим існує й дерево життя - загальнонаціональний символ, що зв'язує локальну традицію із загальноукраїнською.

Від геометрії до хрестика: орнамент вишиванки Миколаївщини

До середини XIX століття в орнаменті вишиванки Миколаївщини переважали геометричні форми, які збереглися передусім у ткацтві - задокументований приклад є в селі Лиса Гора на Первомайщині, де старі техніки не витіснила пізніша мода на рослинні форми.

На початку XX століття геометрію поступово витіснила вишивка хрестиком. Основа вишиванки Миколаївщини цього періоду - стилізовані рослинні мотиви: сосонки, дубове листя, шишки хмелю, квітучі гілки, а поряд з ними зооморфні елементи, форма яких умовна, радше знак, ніж реалістичне зображення.

Мотив «шуба» і розділова лінія

Окремий елемент регіону - візерунок «шуба»: кілька ліній, що символічно позначають шубу, розміщені на грудях вишиванки як декоративний елемент. Такого мотиву немає в жодному з описаних нами інших 26 регіонів, тож за ним миколаївську вишиванку впізнає й фахівець з іншої області.

Ще одна місцева деталь - розділова лінія. За переказом, вона символізувала межу добра і зла або саму землю, але документального підтвердження цього немає.

Кольори вишиванки Миколаївської області

У вишиванці Миколаївщини традиційно переважають червоний і чорний, іноді сірий чи сіро-блакитний - приглушений, рідкісний для української вишивки відтінок, який пом'якшує загальний контраст замість того, щоб його підсилювати.

Окремо існує вже згадана таврійська гама - синьо-блакитно-біла з охрою. Ці два кольорові світи, старий степовий і новий, разом формують те, чим сьогодні є миколаївська вишиванка - не одна традиція, а дві, що співіснують.

Миколаївщина серед причорноморських регіонів

Одещина, Херсонщина й Миколаївщина мають спільне географічне походження, але різний характер орнаменту. Вишиванку Миколаївщини вирізняє поєднання двох шарів одразу - давньої стилізованої геометрії й нового таврійського розпису, який ще формується на очах.

Край переселенців: чому немає однієї миколаївської сорочки

У фондах Миколаївського обласного краєзнавчого музею понад 200 вишиванок, зібраних на Миколаївщині, але візерунки, кольори й техніки на них різні. «На жаль, миколаївської вишитої сорочки - немає», - пояснює співробітниця музею Світлана Романенко.

Головна причина - переселенці. З промисловим розвитком регіону в кінці XVIII і на початку XX століття сюди приїжджали люди з Полтавщини, Київщини, Чернігівщини й Поділля, і вони продовжували традиції своїх країв. Пишною вишивкою з рослинними й геометричними орнаментами оздоблювали й чоловічі сорочки.

Етнограф Володимир Щибря, директор Центру фольклору та етнографії Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, додає: південь України - регіон, де традиційний одяг вийшов з ужитку ще наприкінці XIX - на початку XX століття, тому інформації про миколаївську вишивку зберіглося мало.

Брокарівські квіти на півдні

За словами Щибрі, на початку XX століття на Миколаївщині переважала вишивка хрестиком: троянди, гвоздики, фіалки - так звана брокарівська вишивка. Вишивали переважно червоними й чорними нитками, але ці кольори, наголошує етнограф, не несли окремого символічного навантаження. Як брокарівський стиль поширився Україною, ми розповідаємо на сторінці про вишиванки Києва.

Символи таврійської вишивки

Таврійський розпис почала досліджувати ще в 1960-х роках журналістка Євгенія Бондаренко. Переносячи його на тканину, майстрині обрали гладь, бо вона найкраще імітує рух пензля. Майстриня Любов Паранюк пояснює символи: човник - друг-помічник, матула - удача й доля, рибки - достаток, великі хвилі - сила життя, птахи - свобода й кохання.

Південна вишивка за Валентиною Димовою

Заслужена майстриня народної творчості України Валентина Димова вишиває з дитинства, ремесла її навчила мати, а сама вона входить до творчого об'єднання «Прибужжя». У розмові з Суспільним вона описала, якою має бути південна вишивка: багатоколірною, з яскраво-зеленими весняними барвами й трохи приглушеними, ніби від степового сонця, літніми. Головним орнаментом, за її словами, є зірка.

Миколаївський обласний центр народної творчості пояснює, що до південного регіону належать Запорізька, Миколаївська, Одеська й Херсонська області. На Миколаївщині шили сорочки різного крою, з вузькими чи широкими стійками комірів. Жіночі сорочки півдня мали квадратний виріз біля шиї й вільні рукави без збирання й манжетів, а вишивали їх червоними, чорними, сірими й синіми нитками. Тож миколаївська вишиванка відрізнялася вже кроєм, ще до узору.

Посібник із Куцуруба

У таврійського напрямку миколаївської вишиванки є конкретне джерело натхнення. Художниця Любов Паранюк із села Куцуруб на Очаківщині написала посібник «Таврійський розпис», за мотивами якого створюють вишиванки. З 11 березня 2023 року на Миколаївщині триває новий етап проєкту «Миколаївська вишиванка з таврійським розписом», у межах якого вже вишили сорочку з таврійськими мотивами.

Часті питання

Що таке таврійський розпис?

Самобутня місцева декоративна традиція з маяками, хвилями й човниками. Дослідниця й майстриня Руслана Сікаленко переносить її на вишивку в синьо-блакитно-білій гамі з охрою, а восени 2025 року розпис подали на включення до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.

Що означає мотив «шуба»?

Це кілька ліній на грудях сорочки, які символічно позначають шубу. Такого декоративного елемента немає в жодному з інших 26 регіонів, описаних на сайті.

Чому миколаївська вишиванка буває такою різною?

Бо в ній поєднано кілька шарів: давню геометрію, що переважала до середини XIX століття, стилізовані рослинні мотиви хрестиком початку XX століття й зовсім нову таврійську традицію, яка ще формується.

Чи існує окрема миколаївська вишита сорочка?

За словами співробітниці обласного краєзнавчого музею Світлани Романенко, ні. Край заселяли переселенці з Полтавщини, Київщини, Чернігівщини й Поділля, і вони продовжували традиції своїх регіонів, тож сорочки в музейних фондах дуже різні.

Якою має бути південна вишивка?

За словами заслуженої майстрині народної творчості Валентини Димової, багатоколірною: з яскраво-зеленими весняними барвами й приглушеними літніми, а головний орнамент - зірка.

Якщо ви побачили помилку - напишіть нам.