Зміст
- Що означають символи на вишиванці
- Геометричні символи вишиванки: ромб, хрест, зірка, сонце
- Рослинні символи: дерево життя, вазон, ружа, калина
- Птахи й тварини на вишиванці
- Кримськотатарський орьнек: квіти, що позначають людей
- Як називали узори в селах
- Нові символи: таврійська вишивка Миколаївщини
- Символи на вишиванці за регіонами: таблиця
- Чому значення символів різняться
- Часті питання про символи на вишиванці
- Джерела
Що означають символи на вишиванці
Символи на вишиванці поділяють на три великі групи: геометричні (ромб, хрест, зірка, коло, ламані лінії), рослинні (дерево життя, вазон, ружа, калина, виноград) і зооморфні (птахи, тварини). Більшість тлумачень пов'язує їх із сонцем, землею, родючістю, родом і захистом, але точне значення знака залежить від регіону й від того, хто його пояснює.
Важливо розрізняти задокументоване й переказане. Музей пояснює символи зі своєї колекції, дослідниця записує назви узорів у селі, а частина значень живе лише в усній традиції. Тому біля кожного символу вказано, чиє це тлумачення, а переказ позначено як переказ. Орнамент вишиванки часто сильніше прив'язаний до місця, ніж до значення: на Борщівщині за узором нерідко можна вгадати навіть село.
Геометричні символи вишиванки: ромб, хрест, зірка, сонце
Геометрія - найдавніший шар українського орнаменту. На Закарпатті найдавнішою формою узору вважають кривульку, на Чернігівщині найархаїчніший мотив - ромби з «ріжками» й «хвостиками». На Поділлі, як нагадує дослідниця Анна Стрельцова, побутує понад половину з півтораста варіантів хрестового орнаменту.
Ромб
Ромб - чи не найпоширеніший знак у вишивці. За поясненням Вінницького обласного художнього музею, ромб означає союз Сонця й Землі та родючість, а дослідниця Олександра Голосна, описуючи вишивку Сумщини, тлумачить хрести й ромби як символи небесних світил і вогню.
На Одещині, за Анною Стрельцовою, ромб - найпоширеніший мотив, але порожнім його майже не лишають: середину заповнюють хрестиком, ромбиком чи квадратом. На Волині менший ромб вписують у більший, і пласка вишивка набуває глибини.
Де трапляється: Вінниччина, Сумщина, Одещина, Волинь, Чернігівщина, Закарпаття
Хрест
За поясненням Вінницького обласного художнього музею, хрест - знак гармонії й оберіг. На Одещині дрібні хрести ділять композицію на горизонтальні ряди, зазвичай три, а великі косі хрести й хрести з п'яти квадратиків стоять окремо.
На Дніпропетровщині хрести й косі хрести входять у густу систему геометричних знаків: на одній сорочці там могло зустрітися більше символів, ніж у деяких областях за всю традицію.
Де трапляється: Вінниччина, Одещина, Дніпропетровщина, Івано-Франківщина
Зірка і восьмикутна розета
Вінницький обласний художній музей пояснює зірку як оберіг від зла й хвороб. На Хустщині Закарпаття сорочки з восьмикутною зіркою-розетою намагалися вишивати вже заміжнім жінкам, а самі зірки там називали «звізди» й «косички».
На Житомирщині найпоширеніший мотив - розетка з ламаних ліній, восьмикутних зірок і ромбів. Заслужена майстриня народної творчості Валентина Димова називає зірку головним орнаментом південної вишивки.
Де трапляється: Вінниччина, Закарпаття, Житомирщина, Миколаївщина, Київ
Сонячні знаки
Солярні, тобто сонячні, знаки в геометричних формах дослідники фіксують у багатьох регіонах України. На Запоріжжі сонце - це велике коло з розеткою всередині, розраховане на погляд здалеку, а на Дніпропетровщині солярні знаки стоять поруч із хрестами, зірками, трикутниками й квадратами.
Вінницький обласний художній музей пояснює сваргу як символ сонячного культу, домашнього вогнища й родинного щастя. На Сватівщині Луганщини смуги ромбів і солярних знаків вишивали на вуставці й угорі рукава.
Де трапляється: Запоріжжя, Дніпропетровщина, Вінниччина, Луганщина
Кривулька
Кривулька - ритмічний зигзаг уздовж смуги. На Закарпатті це найдавніша форма узору, і геометричний шар там не зник, а лишився поруч із пізнішими квітами.
«Кривулька» є й серед подільських назв орнаментів, які записав Юхим Сіцинський, а на Яворівщині Львівщини ранні узори складалися з дрібних «кривульок» і «пупочок».
Де трапляється: Закарпаття, Хмельниччина, Львівщина
Пісочний годинник
Два трикутники, з'єднані вершинами, - менш очевидний символ слобожанської вишивки. За переказом, він нагадує про вічність буття й перехід між світами.
Документального підтвердження цього тлумачення немає, тож це саме переказ, а не встановлене значення.
Де трапляється: Харківщина
Рослинні символи: дерево життя, вазон, ружа, калина
Рослинний орнамент поширився у вишивці пізніше за геометричний. Наприкінці XIX століття його підсилила брокарівська вишивка: схеми троянд, винограду й квітів хрестиком вкладали в упаковку мила. На Житомирщині найдавніші рослинні мотиви - барвінок і берізка, а хміль і виноград з'явилися пізніше.
Дерево життя
Дерево життя - спільний для всієї України символ, але, як пояснює кураторка проєкту «Слобожанський код» Ольга Сошнікова, кожен регіон зображує його по-своєму. На слобожанських рушниках коріння дерева часто росте з вазона, і дослідники називають таке зображення «жінка - вазон», символом матері й продовження роду.
На Одещині, за Стрельцовою, це геометризоване «Дерево Роду» з одним-шістьма ярусами гілок. На Херсонщині, за традицією, головна ідеограма - Світове дерево як образ Матері-Землі. На Кіровоградщині на старовинних зразках збереглася символіка ранніх землеробів: образ Великої богині, зображеної як пташка або світове дерево.
Де трапляється: Харківщина, Одещина, Херсонщина, Кіровоградщина, Сумщина, Миколаївщина
Вазон
За поясненням Вінницького обласного художнього музею, вазон - це і є дерево життя. На рушниках Катеринославщини, за дослідженням З. Маріної, головний сюжет - дерево життя з вазона, часом у вигляді стилізованої жіночої фігури, з голубами, півнями, павичами й качками на гілках.
На Кіровоградщині пізні вазони, квіти й бутони вишивали з надзвичайним реалізмом.
Де трапляється: Вінниччина, Дніпропетровщина, Кіровоградщина, Київщина
Ружа (троянда)
Ружа, або троянда, - найпоширеніша квітка брокарівської вишивки. За поясненням Вінницького обласного художнього музею, ружа означає поєднання жіночого й чоловічого начал, що дає життя усьому.
На Донеччині пишна квітка, яку часто називають трояндою, - це повна «ружа», схожа на шипшину. У Кіцмані на Буковині вишивали великі букети троянд, а на Кіровоградщині троянди червоним і чорним хрестиком - найуживаніший мотив за даними етнолабораторії «Баба Єлька».
Де трапляється: Вінниччина, Донеччина, Чернівеччина, Кіровоградщина, Луганщина
Калина
На Борщівщині улюблений мотив - калина між двома пташками. Значення калини й птахів різні автори тлумачать по-різному, тож однієї «правильної» версії немає.
На Запоріжжі калина стоїть поруч із колом-сонцем і ромбом із крапкою серед великих простих форм, а на київських сорочках кетяги калини розкидали по рукаву в шаховому порядку.
Де трапляється: Тернопільщина, Запоріжжя, Київ, Дніпропетровщина
Виноград
Виноградне гроно належить до брокарівської групи рослинного орнаменту. На Чернігівщині виноград з'являється в XIX столітті разом із червоно-чорними кольорами, а на київських сорочках виноградні грона розкидали по рукаву в шаховому порядку або компонували хвилястими гілками.
На Одещині, за спостереженням Стрельцової, місцеві вважають виноград запозиченням від молдован чи болгар.
Де трапляється: Київ, Чернігівщина, Одещина, Кіровоградщина, Житомирщина
Сосонка і дубове листя
Сосонка - стилізоване деревце. Назва «сосонка» є серед подільських назв орнаментів, записаних Юхимом Сіцинським, а на Миколаївщині сосонки, дубове листя й шишки хмелю - основа вишивки початку XX століття.
Дуб, за поясненням Вінницького обласного художнього музею, означає чоловічу силу. На Кіровоградщині для чоловічих сорочок характерні саме дубочки або геометрична вишивка.
Де трапляється: Хмельниччина, Миколаївщина, Кіровоградщина, Вінниччина
Птахи й тварини на вишиванці
Зооморфні мотиви трапляються рідше за рослинні, але саме вони найбільше залежать від місцевої традиції.
Птахи
На весільних рушниках Донеччини, за традицією, птахи додавали узору казковості й означали побажання щастя молодій родині. На Слобожанщині, за словами Ольги Сошнікової, у вишивці багато птахів, тварин, квітів і людей.
Майстриня Любов Паранюк у таврійській вишивці Миколаївщини пояснює птахів як свободу й кохання.
Де трапляється: Донеччина, Харківщина, Миколаївщина, Сумщина, Чернівеччина
Двоголовий орел
Двоголовий орел - мандрівний мотив, і три регіони пояснюють його по-різному. На Чернігівщині, за переказом, давній «орликовий» мотив з часом перетворився на рослинні елементи. На Одещині його пов'язують із молдовською та румунською традицією декору, поряд із церковною короною й хрестом.
На Кіровоградщині двоголовий орел, за традицією, означає єдність чоловічого й жіночого начал.
Де трапляється: Чернігівщина, Одещина, Кіровоградщина
Світове дерево і тварини Херсонщини
Херсонська вишивка вирізняється багатим зооморфним рядом: кінь, заєць, риба, жаби, півень, сова, голуб, зозуля і навіть муха, метелик, павук. Окремі символи підбирали під конкретну людину, тому без живих носіїв традиції цю систему вже не розшифрувати повністю.
Є й правило з весілля: на рушнику, на який ставали молодята, нічого живого не вишивали, бо не можна топтати живе.
Де трапляється: Херсонщина
Кримськотатарський орьнек: квіти, що позначають людей
Орьнек - кримськотатарський орнамент із системою приблизно з 35 символів. У 2021 році його внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Наскрізний символ - «марам», дерево життя. Це окрема традиція, а не різновид материкової української вишиванки.
Окремо стоять родові знаки: жіночий «егрі дал», вигнута гілка мінливості й розвитку, і чоловіче родове дерево - знак надійності й сили.
Де трапляється: Крим, Севастополь
| Мигдаль | незаміжня жінка або дівчина |
|---|---|
| Тюльпан | юнак |
| Троянда | заміжня жінка |
| Гвоздика | літня людина |
| Тополя або кипарис | дорослий чоловік |
| Тюльпан усередині троянди | кохання, союз чоловіка й жінки |
Як називали узори в селах
Багато символів відомі не за значенням, а за народною назвою. У зібранні Юхима Сіцинського, укладеному на межі XIX-XX століть і опрацьованому Оленою Климчик, збереглися десятки подільських назв. За характером техніки: «круті роги», «семиріг», «безконечник», «кривулька». За рослинами: «сосонка», «вівсик», «реп'яхи», «горицвіт», «хмелики», «петрушка», «фасульки», «рута», «яблучка», «сливки».
На Закарпатті сорочки називали за розміщенням орнаменту й кольором: заспульниця, хрестата, косиця, білениця, червонятка. У Колядівці на Луганщині вишивали орнамент «рачки», а на Підгір'ї - ромби з гачками «баранячі ріжки».
Нові символи: таврійська вишивка Миколаївщини
Символи вишивки з'являються й сьогодні. Миколаївські майстрині переносять на тканину таврійський розпис. Майстриня Любов Паранюк пояснює його знаки так: човник - друг-помічник, матула - удача й доля, рибки - достаток, великі хвилі - сила життя, птахи - свобода й кохання. Восени 2025 року таврійський розпис подали на включення до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Символи на вишиванці за регіонами: таблиця
| Символ | Як пояснюють | Хто так пояснює | Де трапляється |
|---|---|---|---|
| Ромб | союз Сонця й Землі, родючість | Вінницький обласний художній музей | Вінниччина, Сумщина, Одещина, Волинь, Чернігівщина, Закарпаття |
| Хрест | гармонія, оберіг | Вінницький обласний художній музей | Вінниччина, Одещина, Дніпропетровщина, Івано-Франківщина |
| Зірка і восьмикутна розета | оберіг від зла й хвороб | Вінницький обласний художній музей | Вінниччина, Закарпаття, Житомирщина, Миколаївщина, Київ |
| Сонячні знаки | сонце; сварга - сонячний культ, вогнище, родинне щастя | дослідники; Вінницький обласний художній музей | Запоріжжя, Дніпропетровщина, Вінниччина, Луганщина |
| Пісочний годинник | вічність буття, перехід між світами | переказ, без документального підтвердження | Харківщина |
| Дерево життя | мати й продовження роду («жінка - вазон») | дослідники Слобожанщини | Харківщина, Одещина, Херсонщина, Кіровоградщина, Сумщина, Миколаївщина |
| Ружа (троянда) | поєднання жіночого й чоловічого начал | Вінницький обласний художній музей | Вінниччина, Донеччина, Чернівеччина, Кіровоградщина, Луганщина |
| Сосонка і дубове листя | дуб - чоловіча сила | Вінницький обласний художній музей | Хмельниччина, Миколаївщина, Кіровоградщина, Вінниччина |
| Птахи | побажання щастя молодій родині | традиція Донеччини | Донеччина, Харківщина, Миколаївщина, Сумщина, Чернівеччина |
| Двоголовий орел | єдність чоловічого й жіночого начал | традиція Кіровоградщини | Чернігівщина, Одещина, Кіровоградщина |
Чому значення символів різняться
Значення символу - не словникове слово, а тлумачення. Його дає музей, дослідник, майстриня чи переказ, і вони можуть розходитися. Двоголовий орел має три пояснення в трьох регіонах, калину й птахів на Борщівщині різні автори тлумачать по-різному, а символи Херсонщини без живих носіїв традиції вже повністю не розшифрувати.
Тому символи на вишиванці варто читати обережно: краще знати, хто дав тлумачення, ніж приписувати узору прадавню силу без джерела. Те саме стосується кольорів: на Миколаївщині, як наголошує етнограф, червоний і чорний не несли окремого символічного навантаження.
Часті питання про символи на вишиванці
Що означають орнаменти на вишиванці?
Орнаменти на вишиванці складаються з символів трьох груп: геометричних (ромб, хрест, зірка), рослинних (дерево життя, вазон, ружа, калина) і зооморфних (птахи, тварини). Більшість тлумачень пов'язує їх із сонцем, землею, родючістю, родом і захистом. Точне значення знака залежить від регіону й від того, хто його пояснює: музей, дослідник чи майстриня.
Що означає ромб на вишиванці?
За поясненням Вінницького обласного художнього музею, ромб означає союз Сонця й Землі та родючість. Дослідниця Олександра Голосна тлумачить хрести й ромби у вишивці Сумщини як символи небесних світил і вогню. Ромб - один із найпоширеніших знаків: на Одещині його середину майже завжди заповнюють хрестиком, ромбиком чи квадратом.
Що символізує дерево життя у вишивці?
Дерево життя - спільний для всієї України символ, який кожен регіон зображує по-своєму. На Слобожанщині його коріння росте з вазона, і дослідники називають це зображення «жінка - вазон», символом матері й продовження роду. На Херсонщині, за традицією, Світове дерево - образ Матері-Землі.
Що означає двоголовий орел на вишиванці?
Єдиного значення немає. На Чернігівщині, за переказом, давній «орликовий» мотив згодом перетворився на рослинні елементи. На Одещині орла пов'язують із молдовською та румунською традицією декору. На Кіровоградщині, за традицією, двоголовий орел означає єдність чоловічого й жіночого начал.
Що означають квіти в кримськотатарському орнаменті?
У кримськотатарському орьнеку квітка позначає людину. За описом ЮНЕСКО, мигдаль - незаміжня жінка чи дівчина, тюльпан - юнак, троянда - заміжня жінка, гвоздика - літня людина, тополя або кипарис - дорослий чоловік, а тюльпан усередині троянди - кохання.
Чи кожен узор на вишиванці має значення?
Ні. Частина узорів відома лише за народною назвою, як-от подільські «семиріг» чи «безконечник», а частина значень існує тільки в переказі. Кольори теж не завжди символічні: на Миколаївщині червоний і чорний, за словами етнографа, окремого символічного навантаження не несли.
Джерела
- Вінницький обласний художній музей. Інтернет-виставка жіночих сорочок Вінниччини до Всесвітнього дня вишиванки.
- Слобожанський код. Українська вишивка. Харківський історичний музей ім. М. Ф. Сумцова, ГО «КЛІО ХАБ».
- Голосна О. С. Історія української вишиванки на Сумщині. Суми, 2017.
- Стрельцова А. До питання про мотиви в орнаментиці ткацьких виробів українців Одещини.
- Климчик О. Подільські вишивки кінця ХІХ - початку ХХ ст., зібрані Ю. Сіцинським // Україна, 1993, № 1.
- Пилип Р. І. Художня вишивка українців Закарпаття ХІХ - першої пол. ХХ ст. Ужгород, 2012.
- Маріна З. П. Українська вишивка на Катеринославщині. 2013.
- Щибря В. Народний одяг Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ - початку ХХІ ст.: локальні особливості. ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України, 2017.
- Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара. Краєзнавство Таврії: народне вбрання Південної України.
- Миколаївський обласний центр народної творчості. Українська вишиванка: виготовлення вишиванок по регіонах (південний регіон).
- Орьнек - кримськотатарський орнамент і знання про нього. Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, 2021.
- Акчуріна-Муфтієва Н. М., Заатов І. А. Кримськотатарське декоративно-ужиткове мистецтво // Енциклопедія Сучасної України. 2014.
- Інтерв'ю з майстринями й музейниками на Суспільному (2020-2024).
Оновлено:
Якщо ви побачили помилку - напишіть нам.