Вінницька область

Вишиванки Вінниччини - це передусім низь, або низинка: узор вишивають з виворіту, а на лиці він рельєфно виділяється, ніби витканий. Класика Східного Поділля - чорна низь по білому полотну, характерна здебільшого для південно-західних районів області.

Майстриня вишиває, не бачачи результату. Він проявляється лише тоді, коли вона перевертає полотно.

Так побудована вишиванка Вінницької області у своєму найхарактернішому варіанті - технікою, яку освоюють роками.

Низь: вишиванка Вінниччини, яку шиють навиворіт

Головна техніка Східного Поділля називається низь, або низинка, і працює вона не так, як більшість вишивальних технік. Узор вишивають зі зворотного боку тканини, і побачити, що вийшло на лиці, можна тільки перевернувши виріб.

Спосіб дуже давній - його знали ще візантійці. Але саме на Поділлі візерунок став імітацією ткацтва: він рельєфно виділяється на тлі білого полотна, ніби витканий, а не вишитий.

Технік низі існує кілька: кругла (елементи виконані двома паралельними смужками замість однієї), лиса (зашиті й вільні ділянки рівнозначні за площею), страпата (з характерними зубцями), сліпа (з дуже малими проміжками тла). Кожна дає інший ритм тієї самої за суттю роботи.

Чому колір такий стійкий

Чорна низь по білому - подільська класика, характерна здебільшого для південно-західних районів області. За словами старшого наукового співробітника Вінницького обласного краєзнавчого музею Лілії Гальчевської, чорний колір тут завжди був домінуючим, і візерунок рельєфно виділявся саме завдяки цьому контрасту.

Пізніше з'явилися куповані бавовняні нитки, а в середині XX століття вишиванка Вінниччини почала «розбавлятися» вкрапленнями неонових відтінків - вишивальниці використовували нитки, пофарбовані аніліновими барвниками. Тобто навіть найсуворіша традиція з часом впускала в себе нове, просто повільно.

Клембівка: село з подвійною традицією

У селі Клембівка орнаментальна традиція складається з двох частин одразу: візерунки, вишиті технікою низь, і візерунки, вишиті складнішою комбінованою технікою, що поєднує до десяти способів одночасно - виколювання, зерновий вивід, рахункову гладь, штапівку, «солов'їні вічка».

Це рідкісний випадок, коли одне село офіційно тримає в собі дві паралельні орнаментальні школи, а не одну.

Де побачити оригінали

Вінницький обласний краєзнавчий музей має окрему постійну експозицію «Вишивка Східного Поділля» - не тимчасову виставку, а сталу частину збірки.

Вінницький обласний художній музей теж тримає значну колекцію народного декоративно-ужиткового мистецтва, куди входить вишивка поряд із ткацтвом, керамікою, писанкою й витинанкою. Обидві збірки разом дають повне уявлення про те, якою була вінницька вишиванка різних періодів.

Вінниччина й Хмельниччина: одне Поділля, різний характер

Обидві області - Східне Поділля, обидві тримаються на чорному, але поводяться по-різному. Хмельниччина здебільшого одноколірна: суцільно чорні або суцільно червоні сорочки, без змішування. Вінниччина натомість ритмічно чергує кольори у квадратах і використовує щонайменше шість технік водночас.

Тобто вінницька вишиванка складніша за сусідню не тому, що вона «більш подільська», а тому, що місцева традиція просто пішла іншим шляхом розвитку тієї самої основи.

Що означають символи: пояснення музею

До Всесвітнього дня вишиванки Вінницький обласний художній музей показав інтернет-виставку жіночих сорочок, які майстрині з Вінницької області вишили гладдю та хрестиком на початку XX століття. Разом із нею музей пояснив, про що говорять орнаменти з його фондової колекції.

За цим поясненням, сварга - символ сонячного культу, домашнього вогнища й родинного щастя, вазон - дерево життя, ружа - поєднання жіночого й чоловічого начал, хрест - знак гармонії й оберіг, дуб - чоловіча сила, ромб - союз Сонця й Землі та родючість, а зірка - оберіг від зла й хвороб. Це тлумачення музею, а не єдина можлива версія, але саме так вишиванку Вінниччини пояснюють відвідувачам.

Як на Поділлі називали низь і нитки

«Локальна історія», збираючи подільську термінологію, наводить кілька народних назв низі: «паршива низь», «сліпа», «цвіткована», «низь з лиця шита», «дрібненька». Чорні й червоні нитки для вишивання називали заполоччю, а облямівку червоним по чорній вишивці або чорним по червоній - «поквітненням». Власні імена мали й орнаменти: «Вітряки», «Козаки», «Штире», «яблучка». Тож вишиванка Вінниччини мала свій словник, і його передавали разом з узорами.

Майстер Андрій Єрмаков у матеріалі Вінницького обласного центру народної творчості пише, що низь - провідна техніка південних районів Вінниччини. Він описує «низь замкову»: щоб нитка не провисала й не чіплялася під час носіння, її прикріплюють до тканини дрібними петельками-«замочками». Узор складається зі стібків різної довжини, тому на лиці він виходить щільним, а на звороті лишаються протяжки.

Там само Інна Єрмакова пояснює подільське вирізування. Його виконують кольоровими нитками одного або кількох кольорів, а поширене «сліпе» вирізування насправді не вирізають: квадратики заповнюють різними кольорами й можуть ще оздобити додатковими стібками. Для вишиванок Вінниці це ще один спосіб отримати ажурний ефект без жодного розрізу полотна.

Сорочкова карта Вінниччини

Вінницький обласний краєзнавчий музей разом із клубом вишивальниць «Посиденьки у Ксеньки» зібрав «Сорочкову карту Вінниччини». Кожен район області відтворила окрема майстриня, у притаманній саме йому техніці й за зразками автентичних старовинних сорочок. Карту презентували 30 липня на етнографічному заході «Дивовижний світ подільських сорочок» і передали до музейних фондів в акції «Подаруй музею експонат», тож вишиванки Вінниці й районів тепер можна порівняти в одній збірці.

Сам музей у описі своєї колекції називає вишивку Східного Поділля однією з найскладніших в Україні: тут збереглася давня символіка, а поряд із низзю працюють поверхниця, кафасор, тамбур, вирізування й вишивка золотом і сріблом. Вінницька вишиванка, яку показують на екскурсії «Традиційний одяг Східного Поділля», складається саме з цього набору технік.

Часті питання

Чому низь вишивають навиворіт?

Так влаштована сама техніка: візерунок утворюють протяжки ниток на звороті, а на лиці виходить щільний рельєфний малюнок, схожий на тканий. Тому побачити результат можна лише перевернувши полотно.

Чи є вишиванки Вінницької області в музеях за межами регіону?

Так, подільська низь представлена в багатьох українських музеях, зокрема в колекції Музею Івана Гончара в Києві. У самій Вінниці є постійна експозиція «Вишивка Східного Поділля» в обласному краєзнавчому музеї.

Що особливого в Клембівці?

У селі паралельно існують дві орнаментальні школи: проста низь і складна комбінована техніка, що поєднує до десяти прийомів. Серед них виколювання, зерновий вивід, рахункова гладь, штапівка й «солов'їні вічка».

Що означає ружа на подільській вишивці?

За поясненням Вінницького обласного художнього музею, ружа означає поєднання жіночого й чоловічого начал, що дає життя усьому.

Що таке низь замкова?

Різновид подільської низі, у якому нитку прикріплюють до тканини дрібними петельками-«замочками». Так довгі стібки не провисають і не чіпляються під час носіння. Майстер Андрій Єрмаков називає низь провідною технікою південних районів Вінниччини.

Якщо ви побачили помилку - напишіть нам.