Кіровоградська область

Кіровоградська вишиванка відома реалістичними рослинними мотивами - вазонами, квітами, листям і бутонами - та технікою «солов'їні вічка». Домінують червоний і чорний, а найуживаніший мотив, за даними експедицій етнолабораторії «Баба Єлька», - троянди, вишиті хрестиком.

До 1943 року в краєзнавчому музеї зберігалась сорочка-вишиванка гетьмана Павла Полуботка. Достеменно відомо, що вона там була. Куди вона зникла після, невідомо й досі. Тож кіровоградська вишиванка - це ще й історії втрат.

Реліквія, яку досі шукають

Разом із вишиванкою Полуботка з музейної збірки зникла й картина Володимира Волкова «Імператор Петро та гетьман Павло Полуботок». Обидва предмети до 1943 року точно перебували в місті - тодішньому Єлисаветграді, культурному центрі з власними художниками.

Це не єдина втрата в історії регіону, і частину таких слідів, найімовірніше, уже ніколи не знайдуть.

Реалізм до дрібниць

На старовинних зразках вишиванки Кіровоградщини збереглася символіка ранніх землеробів: образ Великої богині, якій поклонялися ще трипільці, зображеної як пташка або світове дерево. Двоголовий орел тут за традицією відображає єдність чоловічого й жіночого начал.

Пізніше поширились пишні різнобарвні мотиви - вазони, квіти, листя, бутони - виконані з надзвичайним реалізмом: якщо вишивали гроно винограду, майстриня передавала навіть блиск виноградин і тонкі вусики.

Техніка «солов'їні вічка»

Оригінальною технікою кіровоградської вишивки були «солов'їні вічка»: на полотні виколювали маленькі дірочки. Цей прийом під тією самою назвою трапляється і в інших регіонах, але тут його поєднували з максимально реалістичним рослинним малюнком.

«Баба Єлька»: сучасна експедиція за старими рушниками

В етнолабораторії «Баба Єлька» в Кропивницькому зібрано понад 150 вишитих рушників і 14 сорочок, знайдених під час польових експедицій - решту придбали в різних регіонах, щоб показувати, чим саме вирізняється вишиванка Кіровоградщини на тлі сусідів.

За словами дослідниць лабораторії, найуживаніші мотиви місцевої вишивки - рослинні й квіткові. А в жіночих сорочках на конопляному полотні була практична деталь: підтичка, знімна нижня частина, яку можна було відпороти й замінити.

Кольори вишиванки Кіровоградської області

У вишиванці Кіровоградської області домінують червоний і чорний. Палітра стримана, і на її тлі реалізм деталей помітний ще виразніше - уся складність винесена у форму, а не в колір.

Троянди хрестиком: що показали експедиції

За три роки експедицій учасниці «Баби Єльки» виокремили найуживаніші мотиви вишиванки Кіровоградщини. Найчастіше це троянди, вишиті обов'язково хрестиком червоним і чорним, а також хмелики, виноград, листя й маки. Для чоловічих сорочок характерні дубочки або геометрична вишивка, а жіночі мають повне різноманіття трав і квіткового орнаменту.

Голова ГО «Баба Єлька» Інна Тільнова пояснює, що Кіровоградщина не є окремим етнографічним регіоном: у вишитих сорочках краю поєднуються риси сусідніх Київщини й Полтавщини. Характерною тут стала брокарівська вишивка - червоні й чорні кольори та хрестик. Що вишивали до «Брокару», дослідниці кажуть прямо: «Цього ми не знаємо».

Деталь з експедицій: бабусі ніколи не кажуть «вишиванка», лише «сорочка». Тому й у лабораторії кажуть «сорочка».

Сорочка з Цвітного: слід давнішої вишивки

Одна з найцінніших сорочок колекції - із села Цвітне. Вона складена з двох частин: верх бавовняний, вишитий ягодами, а низ - старовинна підтичка з технікою вирізування. На думку майстрині Анни Баранової, яка описала кожну сорочку колекції, такий низ показує, якою була кіровоградська вишивка до «Брокару».

Нитки цієї сорочки, ймовірно, фарбували в хлібині: їх замочували в лляній олії й запікали, і так вони ставали жовтими. Верх сорочки вишивали на білому бавовняному полотні, а нижню частину, якої не було видно, шили з домотканого, тож підтичку могли відрізати й пришити до нового верху.

Станом на 2024 рік колекція «Баби Єльки» зросла до 52 вишитих сорочок, більшість - з колишніх Олександрівського, Світловодського й Новоукраїнського районів. А в 2026 році Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей у Кропивницькому показав виставку «20 вишитих сорочок Кіровоградщини» - автентичні сорочки кінця XIX - початку XX століття з різних куточків області.

Пухлики, рясування й зубцювання

18 травня в «Бабі Єльці» показали близько п'ятдесяти сорочок, які команда зібрала за п'ять років експедицій. Журналісти «Точки доступу» записали, які техніки трапляються на кіровоградській вишиванці: дрібний хрестик, «пухлики», рясування, зубцювання, вирізування з заповненням і окрема обробка подолу. Брокарівський хрестик тут косий.

Завідувачка етнолабораторії в розмові з Суспільним додавала, що, крім брокарівського хрестика, на Кіровоградщині багато сорочок вишито художньою гладдю й тамбурним швом. Найстаріші речі колекції датуються початком XIX століття, наймолодші - 1990-ми, тож зібрання лабораторії охоплює майже двісті років.

Одинадцять схем зі скринь

Щоб узори можна було повторити, «Баба Єлька» видала альбом зі схемами вишивки сорочок зі своєї колекції. Ідею, як розповідали в лабораторії Суспільному, підказали самі відвідувачі, які просили схеми старовинних сорочок. Планували десять схем, але вибрати було складно, тож зупинилися на одинадцяти. Майже всі вони для хрестика, бо таких сорочок у музеях і приватних скринях Кіровоградщини переважна більшість, і лише одна - для художньої гладі.

Схеми малювала графічна дизайнерка Дар'я Галько, яка переїхала до Кропивницького після повномасштабного вторгнення. Тож кіровоградську вишиванку з колекції лабораторії тепер можна не лише роздивитися на виставці, а й вишити самостійно, стібок за стібком.

Часті питання

Чи знайшли вишиванку Полуботка?

Ні. Сорочка гетьмана Павла Полуботка точно зберігалася в краєзнавчому музеї тодішнього Єлисаветграда до 1943 року, але куди вона зникла після, невідомо досі. Разом із нею зникла й картина Володимира Волкова «Імператор Петро та гетьман Павло Полуботок».

Що таке «Баба Єлька»?

Сучасна етнолабораторія в Кропивницькому. Під час польових експедицій вона зібрала понад 150 вишитих рушників і 14 сорочок і показує їх, щоб пояснити, чим кіровоградська вишиванка вирізняється на тлі сусідів.

Що означає двоголовий орел на місцевих вишивках?

За традицією, єдність чоловічого й жіночого начал. Цей мотив трапляється також на Одещині й Чернігівщині, але там його пояснюють інакше.

Чим вишивали на Кіровоградщині до брокарівського хрестика?

Достеменно невідомо. Дослідниці «Баби Єльки» припускають вишивку білим по білому або вирізування. Підказку дає сорочка із села Цвітне, низ якої оздоблений технікою вирізування.

Чи можна вишити старовинну кіровоградську сорочку самостійно?

Так. Етнолабораторія «Баба Єлька» видала альбом з одинадцяти схем вишивки сорочок зі своєї колекції: десять для хрестика й одна для художньої гладі.

Якщо ви побачили помилку - напишіть нам.