Автономна Республіка Крим

Кримська вишиванка - це кримськотатарська вишивка з орнаментом орьнек: близько 35 символів, шістдесят різних швів і шитво золотою ниткою. У 2021 році орьнек внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Шістдесят різних швів - стільки налічує кримськотатарська техніка вишивання. А орнамент, для якого ці шви існують, має власну систему приблизно з 35 символів, і у 2021 році його внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Тому кримська вишиванка потребує окремого опису.

Не материкова традиція, а сусідня

Кримськотатарська вишиванка Криму суттєво відрізняється від материкової української. Це окрема спадщина за етнічним походженням, і ми не подаємо її як регіональний різновид «української вишиванки».

Дослідники простежують у вишиванці Криму сліди значно давніших впливів, ніж у материкових традиціях: зв'язок з орнаментикою й технікою металевих ниток Візантії та середньовічного Близького Сходу. Крим століттями лежав на торгових шляхах, і вишивка це успадкувала.

Кримська вишиванка і золото, яке важко приборкати

Найскладніша складова орнаменту вишиванки Криму - шитво золотою ниткою. За словами майстринь, які освоїли цю техніку, золота нитка погано лягає, плутається й розходиться - працювати з нею значно важче, ніж зі звичайною бавовняною чи шовковою.

Для кримської вишиванки багатші родини використовували атлас, шовк, оксамит; нитки здебільшого були бавовняні, а з середини XIX століття їх почали завозити з-за кордону. На тонкому домотканому полотні, «атма», візерунком заповнювали лише кінчики й краї виробу.

Вишивка на побутових речах

Крім натільного й верхнього одягу, оздоблювали предмети побуту: покривала, рушники, накривки на Коран, взуття й навіть намети. Деякими техніками через складність виконання володіли лише чоловіки - кримська вишиванка тут не була суто жіночою справою, як у більшості материкових регіонів.

Симетрія тюльпана й мигдалю

За традицією, кожна квітка орнаменту вишиванки Криму вказує на конкретну людину: гвоздика - літня людина, тюльпан - юнак, троянда - заміжня жінка. У класичній композиції по краях розміщують симетричне зображення тюльпана й мигдалю, вписаних у квадрат.

Окремо стоять родові знаки: жіночий - «егрі дал», вигнута гілка, що означає мінливість і розвиток; чоловічий - родове дерево, знак надійності й сили. Наскрізний символ «марам» - дерево життя, і в популярних описах орнамент вишиванки Криму найчастіше впізнають саме за ним.

Орьнек і шлях до визнання

Орнамент вишиванки Криму має власну назву - орьнек. У 2018 році команда під керівництвом дослідниці Есми Аджієвої разом із носіями знань, зокрема Мамутом Чурлу, ініціювала внесення орьнеку до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, а у 2021 році він отримав визнання і на рівні ЮНЕСКО.

Бахчисарайський історико-культурний заповідник зберігає фрагменти автентичної вишивки, за якими дослідники реконструюють техніки, що інакше знали б лише за переказами. Тож вишиванки Криму можна вивчати за збереженими зразками, а не тільки за описами.

Мова з 35 символів

За описом ЮНЕСКО, орьнек - система символів і їхніх значень, яку сьогодні використовують у вишивці, ткацтві, кераміці, гравіюванні, ювелірній справі, різьбі по дереву, розписі скла й стін. Символи складають у композицію, що розповідає історію, і кримськотатарські родини часто замовляють майстрам поєднання з потрібним значенням.

Символів близько тридцяти п'яти. Окрім уже названих, мигдаль означає незаміжню жінку чи дівчину, тополя або кипарис - дорослого чоловіка, а тюльпан усередині троянди - кохання або союз чоловіка й жінки. Геометричні орнаменти вживають переважно в ткацтві, рослинні - в усіх інших ремеслах, і багато символів служать оберегами.

Знання передають майстри в родинах і громадах, на курсах вишивки та в університетах. Орьнек внесли до списку ЮНЕСКО 16 грудня 2021 року на 16-й сесії Міжурядового комітету. Це четвертий елемент української культури у списках ЮНЕСКО після петриківського розпису, козацьких пісень Дніпропетровщини й косівської кераміки.

Дев'ятий запис Національного переліку

У Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України орьнек стоїть під охоронним номером 009.нкс - дев'ятим за ліком. Його внесли наказом від 12 лютого 2018 року № 105 під назвою «Орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього». Тож орнамент, яким оздоблюють кримську вишиванку, мав державний статус за три роки до рішення ЮНЕСКО.

Перелік відносить орьнек одразу до трьох галузей: звичаї, обряди й святкування; знання та практики, що стосуються природи й всесвіту; традиційні ремесла. Місцем побутування названо Автономну Республіку Крим і місця тимчасового проживання творчих родин з числа тимчасово переміщених осіб. Тобто кримськотатарську вишивку сьогодні шиють і там, куди переїхали майстри зі своїми родинами.

Шість технік кримськотатарської вишивки

Енциклопедія Сучасної України (стаття Н. Акчуріної-Муфтієвої та І. Заатова, 2014) називає найхарактернішими для Криму двосторонні вишивки. Це глуха гладь без настилу («татар ішлеме»), рахункова вишивка («есап ішлеме») і вишивка з плоскими вузькими посрібленими чи позолоченими пластинками («теллі»). У двосторонній гладі й рахунковій вишивці майстриня точно лічить нитки основи й тримає напрям стібків, тому лице від виворіту відрізнити важко. Так шили речі, які видно з обох боків.

Односторонніх технік теж три. Михлама - високе шиття золотом або сріблом за попереднім настилом, «букме» - вишивка золотими, срібними чи шовковими шнурками, «каснак» - тамбур. Михламу виконували на щільних тканинах: сукні, оксамиті, атласі, шкірі. Металеві стібки лягають у різних напрямках і дають блискучі штрихи, а доповнювали вишивку аплікацією, бісером, перлами й дорогоцінним камінням. Ці техніки зазвичай і мають на увазі, коли кажуть про кримську вишиванку з золотом.

Вишивка в жіночому й чоловічому вбранні

Найбільше вишивали речі для оселі. В одязі, за енциклопедією, вишивка була привілеєм жіночого вбрання: сукні, фартухи, нарукавники, головні убори, взуття. У чоловічому одязі узорами розшивали головні убори, весільні пояси й сорочки. Окремо ЕСУ відзначає мараму - жіноче покривало на голову з тонкого полотна, яке прикрашали тканим орнаментом.

За доби Кримського ханства золотом розшивали чапраки для коней, похідні намети ханів, одяг хана й знаті, настінні килимки з цитатами з Корану, великі подушки для диванів ханського палацу. Такі громіздкі речі вимагали сили й витривалості, тому їх шили чоловіки-вишивальники в спеціальних цехах. Коли ханство впало, цехи розпалися, а жінки й далі вишивали високим шиттям невеликі речі вдома.

Хто вивчав і рятував кримськотатарську вишивку

Першим дослідником кримськотатарського орнаменту ЕСУ називає етнографа Н. Харузіна (1880-1890-ті роки). Тоді ж почали складатися колекції, і їхню основу становили вишивка й ткацтво. Частину матеріалів з кримської етнографії О. Бертьє-Делагард передав Одеському археологічному музею. До кінця XIX століття колорит кримської вишивки, за енциклопедією, лишався надзвичайно стриманим.

У 1920-х роках центром вивчення став Бахчисарайський палац-музей. Завдяки зусиллям У. Боданінського костюми й вишивки кримських татар показали 1925 року на Міжнародній виставці декоративного мистецтва в Парижі, де вони отримали срібну медаль. 1930 року в Бахчисараї заснували першу кооперативну артіль кримськотатарської вишивки «Ильк адым» («Перший крок») з інструкторкою Е. Мансурською, а в Євпаторії - артіль «Эски орьнек» («Старовинний візерунок») під керівництвом П. Чепуріної. Її книга «Орнаментное шитье Крыма» вийшла 1938 року. Як традиція пережила депортацію й повернулася, ми розповідаємо на сторінці про вишиванки Севастополя.

Часті питання

Скільки технік має кримська вишиванка?

Близько 60 різних швів. Ними оздоблювали одяг, покривала, рушники, взуття й навіть намети.

Чому золоте шитво вважають найскладнішим?

Бо золота нитка погано лягає, плутається й розходиться значно легше, ніж бавовняна чи шовкова. Деякими складними техніками кримськотатарської вишивки взагалі володіли лише чоловіки.

Де подивитись автентичні зразки кримської вишиванки?

У Бахчисарайському історико-культурному заповіднику. Там зберігаються фрагменти автентичної вишивки, за якими дослідники реконструюють давні техніки.

Що означає мигдаль в орьнеку?

За описом ЮНЕСКО, мигдаль символізує незаміжню жінку або дівчину. Троянда означає заміжню жінку, тюльпан - юнака, тополя чи кипарис - дорослого чоловіка, гвоздика - літню людину.

Коли орьнек внесли до Національного переліку?

Наказом від 12 лютого 2018 року № 105, під охоронним номером 009.нкс. До списку ЮНЕСКО орьнек потрапив пізніше, 16 грудня 2021 року.

Що таке михлама?

Це одностороннє високе шиття золотою або срібною ниткою за попереднім настилом. Його виконували на щільних тканинах і шкірі, і ця техніка дає кримськотатарській вишивці об'ємний блискучий рельєф.

Якщо ви побачили помилку - напишіть нам.