Перейти до вмісту

Донецька область

◇ Задокументовано
Зміст
  1. Символи, які з'явились щойно
  2. П'ятдесят робіт на другому поверсі
  3. Орнамент вишиванки Донецької області: квіти й птахи
  4. Кольори вишиванки Донецької області
  5. Якою була сорочка Донеччини
  6. Що знайшли дослідниці з Краматорська, Бахмута й Слов'янська
  7. Донеччина між Слобожанщиною і Півднем
  8. Від випадкової знахідки до громадської організації
  9. Часті питання про орнамент вишиванки Донеччини
  10. Мотиви вишивки
  11. Домінуючі кольори
  12. Джерела

Вишиванка Донеччини традиційно вишита червоним, чорним і білим: пишні квіти, букети й дерева на світлому тлі, де червоний переважає над чорним. Один з найвпізнаваніших елементів - троянда, майже завжди пишна, а не стилізована до кількох ліній.

У книзі «Донеччина вишивана» кожна громада області розповідає свою історію мовою орнаменту вишиванки Донеччини. Краматорська громада - це дерево життя з вишитим піксельним символом оборони. Маріупольська - море і якір. Бахмутська - річка Бахмутка й козацька фортеця як знак стійкості.

Символи, які з'явились щойно

Це не археологічна знахідка, а сучасний культурний проєкт: кожна територіальна громада отримала власний вишитий символ, який поєднує історичні мотиви з тим, що відбувається просто зараз. Тож вишиванка Донеччини в цьому проєкті - не лише предмет вивчення, її продовжують створювати.

Показовий приклад того, як живе сьогодні вишиванка Донеччини, - вишивальниця з Великої Новосілки, що за 90 кілометрів від окупованого Донецька. Переїжджаючи, вона забрала з дому найцінніше - свої вишивки, а також урятувала старовинний вишитий рушник сусідки, у якому, за деякими ознаками, зашифрована пам'ять про пережитий родиною Голодомор.

П'ятдесят робіт на другому поверсі

Усі три зимові місяці окупації її п'ятдесят робіт, серед яких і вишиванка Донеччини з грецькими мотивами, зберігались на другому поверсі Дніпровського художнього музею - дві зали, у рамах, під склом, поруч із роботами майстринь петриківського розпису.

Одне зі своїх панно, «Квіти степу», вона подарувала будинку-музею Яворницького - того самого історика, чиє зібрання лежить в основі опису вишивки сусідньої Дніпропетровщини. Яворницький дуже любив степові трави й сухоцвіти, тож цей дарунок - не випадковий вибір, а свідомий діалог між орнаментом вишиванки Донецької області і тим, що вже задокументовано про степову традицію загалом.

Орнамент вишиванки Донецької області: квіти й птахи

Традиційна основа орнаменту вишиванки Донецької області - яскраві чорно-червоні орнаменти на світлому тлі: пишні квіти, цілі букети, дерева. Один з найвпізнаваніших елементів - троянда, яка тут майже завжди пишна, а не стилізована до кількох ліній.

На весільних рушниках вишиванки Донецької області трапляються й птахи - за традицією, елемент чарівності й казковості, побажання щастя молодій родині. Документального підтвердження цього тлумачення немає.

Кольори вишиванки Донецької області

Традиційні кольори ниток вишиванки Донецької області для жіночих і чоловічих сорочок - червоний, чорний та білий. Тепла гама з перевагою червоного над чорним - риса, що відрізняє Донеччину від сусідньої Харківщини, де історично переважав саме чорний.

Якою була сорочка Донеччини

Огляд традиційного одягу Півдня України виділяє Донбас разом із суміжними землями Запоріжжя та Приазов'я в окрему зону з умовною назвою Донеччина. Жіночі сорочки тут шили з прямими вставками, з підтичкою або додільні, низи рукавів збирали на нитку, іноді пришивали оборки - «чохли». Вишивка донецької сорочки була біла або червоно-чорна: вишивали рукави, вставки, іноді поділ і комір. Наприкінці XIX століття поширилися сорочки на кокетці, «до гестки» чи «до талійки», переважно з фабричного полотна.

Чоловіча вишиванка Донеччини мала вишиті груди, манжети й комір, а подекуди й поділ. Сорочку носили навипуск, підперізуючи плетеним червоним чи синім паском із китицями, а зверху обов'язково вдягали жилетку.

Старі сорочки краю зберігав і Донецький обласний краєзнавчий музей, заснований 1924 року. За даними Енциклопедії сучасної України, у 1956-1957 роках його директор Т. Шаповалов доповнив етнографічну колекцію матеріалами першої половини XIX століття з Волноваського району - українським жіночим і чоловічим одягом, зокрема вишитими сорочками.

Що знайшли дослідниці з Краматорська, Бахмута й Слов'янська

Від 2019 року вчителька з Краматорська Оксана Проселкова збирає старовинний одяг сходу України: їздить селами, шукає речі на ринках і аукціонах. За її спостереженнями, які навело Суспільне (2024), вишивці Донеччини притаманні антропоморфні мотиви, тварини й соколи, а згодом до геометрії додався рослинний орнамент: лілії, жолуді, білки, а пишна квітка, яку часто називають трояндою, - це повна «ружа», схожа на шипшину, вишита болгарським хрестиком. Кольори - червоно-чорні, червоно-сині й білим по білому.

Жіноча сорочка була довга, до самого долу, з багатою вишивкою вгорі, чоловіча - скромніша: комір, погруддя й низ рукавів. Нижню частину додільної сорочки шили з грубшого полотна й періодично замінювали на нову.

У Бахмуті майстерню «Бахмутський оберіг» заснувала Світлана Кравченко. 2016 року на День вишиванки вона влаштувала посеред центральної площі показ пів сотні строїв, від точних копій до справді старовинних речей, а 2015 року військові передали їй вишиту білим по білому буденну сорочку з села Парасковіївка, зшиту вручну й вишиту двома техніками. У Слов'янську колекцію збирає Лариса Азімова, засновниця студії-клубу «Слов'яни» (2009). Після 2022 року частину цих збірок евакуювали: колекцію Проселкової тепер виставляють у Коломиї.

Донеччина між Слобожанщиною і Півднем

Північ Донеччини історично належить до Слобожанщини разом із Харківщиною, Луганщиною й Сумщиною, а огляд традиційного одягу зараховує Донбас до південної зони разом із Запоріжжям і Приазов'ям. Ця подвійна належність пояснює, чому вишиванка Донеччини поєднує білу й червоно-чорну вишивку, а тепла гама з перевагою червоного й пишні рослинні мотиви вирізняють її серед сусідів.

Від випадкової знахідки до громадської організації

Ще одна майстриня з донецьких земель заснувала громадську організацію «Вишивка в одязі видатних українців» - усе почалося з того, що вона пошила вбрання, яке вийшло замалим, і замість викинути роботу, перетворила невдачу на нове хобі, яке згодом виросло у справу всього життя.

До повномасштабного вторгнення в містах Донеччини на День вишиванки проводили паради, виставки, майстер-класи; сьогодні більшість таких заходів фізично неможливі, але переселенці зі сходу щороку одягають улюблені сорочки, і вишиванка Донеччини лишається символом, що поєднує тих, хто виїхав, з тими, хто пам'ятає домівку.

Часті питання про орнамент вишиванки Донеччини

Що таке «Донеччина вишивана»?

Сучасний культурний проєкт і книга, у якій кожна громада області отримала власний вишитий символ. Наприклад, у Краматорської громади це дерево життя з піксельним символом оборони, у Маріупольської - море і якір, у Бахмутської - річка Бахмутка й козацька фортеця.

Чому на весільних рушниках вишивали птахів?

За традицією, птахи додавали узору чарівності й казковості й означали побажання щастя молодій родині. Це переказ: задокументованого пояснення в наших джерелах немає.

Чим донецька вишиванка відрізняється від харківської?

Балансом кольорів. На Донеччині тепла гама з перевагою червоного над чорним і пишні букети, а на Харківщині історично переважав чорний.

Якою була традиційна сорочка Донеччини?

Жіноча - довга, з прямими вставками, вишита білим або червоно-чорним на рукавах, вставках, іноді на подолі й комірі. Чоловічу носили навипуск із червоним чи синім паском і вишивали на грудях, манжетах і комірі.

Якщо ви побачили помилку - напишіть нам.

Мотиви вишивки

З цих мотивів генератор складає вишиванку регіону: щодня інше поєднання. Що означають символи

Пазуха й комір

Рукав

Бордюри

  • Зубці

Домінуючі кольори

Також трапляються

Основні кольори орнаменту цього регіону - не повний перелік усіх відтінків, що зустрічаються в реальній вишивці.

Оновлено:

Джерела

  • Слобожанський код - ГО КЛІО ХАБ + Харківський історичний музей ім. Сумцова
    Електронний каталог і віртуальна 3D-виставка, за підтримки УКФ.
  • Донецький обласний краєзнавчий музей - Енциклопедія сучасної України (Т. Ілляшенко) (2008)
    Енциклопедія сучасної України. К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008.