Перейти до вмісту

Харківська область

◇ Задокументовано
Зміст
  1. Два шари однієї традиції
  2. Дерево життя і пісочний годинник
  3. Слобожанський код: музей онлайн
  4. Слобожанщина - чотири області, чотири традиції
  5. Птахи, тварини й люди на рушниках
  6. Харківська вишиванка: слобожанський шов і вирізування
  7. Мережаний поділ з-під плахти
  8. Вишиванки, винесені з-під обстрілу
  9. Часті питання
  10. Мотиви вишивки
  11. Домінуючі кольори
  12. Джерела

Харківська вишиванка має два шари: давню слобожанську вишивку «білим по білому» з палевими й вохристими відтінками і пізніший брокарівський стиль - червоно-чорні рослинні мотиви хрестиком, що прийшли на зламі XIX-XX століть. Характерний символ - дерево життя, у якому геометрія поєднується з рослинним орнаментом.

Заслужений майстер народної творчості Григорій Гринь описує слобожанську вишивку словами, які напевно здивують: техніка «білим по білому», палеві відтінки, без контрастних чорного й червоного.

Це не про Полтавщину. Це про Слобожанщину - і про традицію, яка існувала тут задовго до того, як харківська вишиванка стала асоціюватися з червоно-чорною парою.

Два шари однієї традиції

Первісна слобожанська вишивка тримається білого кольору, іноді з жовтими чи вохристими вкрапленнями - делікатна колористика, ближча до полтавської, ніж до того, що зазвичай уявляють як «східну» вишивку.

Синій колір теж траплявся, але через нестійкість тогочасних барвників (кубового фарбування) вицвітав після прання й поступово поступився чорному ще до появи анілінових фарб.

На зламі XIX-XX століть усе змінили харківські ярмарки й розвиток торгівлі. Регіон швидко перейняв брокарівський стиль - пишні червоно-чорні рослинні мотиви хрестиком, ті самі, що прийшли з Київщини. Цей пізніший шар і описує більшість джерел, коли говорять про типову слобожанську вишиванку.

Дерево життя і пісочний годинник

Кураторка проєкту оцифрування Ольга Сошнікова наводить приклад символу «дерево життя» - спільного для всієї України, але завжди зображеного по-своєму в кожному регіоні. На Слобожанщині це поєднання геометричного орнаменту з рослинним, яке з часом більше схилялося до рослинного. За таким деревом можна впізнати вишиванку Харківщини серед інших слобідських варіантів.

Серед менш очевидних символів - умовний пісочний годинник: два трикутники, з'єднані у вузькій точці дотику. За переказом, він нагадує про вічність буття й перехід між світами. Документального підтвердження цього тлумачення немає.

Слобожанський код: музей онлайн

Проєкт «Слобожанський код. Українська вишивка» - партнерство Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова й громадської організації КЛІО ХАБ за підтримки Українського культурного фонду. Він оцифровує вишиті рушники, сорочки, серветки та інші речі з музейних фондів і показує їх в електронному каталозі та віртуальній 3D-виставці. Станом на вересень 2025 року, за словами Ольги Сошнікової, оцифрованих експонатів було близько 100, і серед них - знайдені в експедиціях фольклориста й етнографа Миколи Сумцова.

Це те саме джерело, на яке ми спираємось в описі регіону, і в оцифрованому матеріалі видно обидва шари традиції одночасно - і білий, і пізніший червоно-чорний. Без цього архіву харківський орнамент вишиванки лишався б відомим лише за пізнішим, спрощеним варіантом.

Слобожанщина - чотири області, чотири традиції

РегіонЩо визначає традицію
Харківщинадва шари: білий делікатний і пізніший брокарівський
Луганщиначервоний з блакитним, поліхромний хрестик, мережка по краю
Донеччинатепла гама, червоне переважає над чорним, пишні букети
Сумщинаближче до полтавського типу, білі нитки й гладь

При цьому Сумщина зберегла первісний білий характер вишивки виразніше за саму Харківщину, де його майже витіснив пізніший стиль.

Птахи, тварини й люди на рушниках

За словами Ольги Сошнікової, у вишивці Слобожанщини багато зображень птахів, тварин, квітів і людей. Тварин вишивали й у кількох інших регіонах, але тут це дуже поширено, а зображення людей у вишивці України загалом рідкісні - і цим харківська вишиванка вирізняється.

Своя особливість є й у дерева життя. На слобожанських рушниках його коріння часто росте з мальованого вазона. Дослідники називають таке зображення «жінка - вазон»: це символ матері й продовження роду. Дерева життя різняться навіть у межах області - балаклійські відрізняються від чугуївських.

Харківська вишиванка: слобожанський шов і вирізування

Крім хрестика, у вишивці Харківщини є окремий слобожанський шов. Є й техніка вирізування: тканину вирізають між вишитими смужками, і сорочка стає ніби повітряною. Трапляється й біле по білому - давніший шар традиції, про який ідеться вище.

Етнографічна колекція Харківського історичного музею налічує понад п'ять тисяч одиниць зберігання різних напрямків, і більшість вишиванок у ній - кінця XIX століття.

Мережаний поділ з-під плахти

Тетяна Попова в статті «Український жіночий одяг Слобожанщини на початку ХХ ст.» звертає увагу на мережку. Нею широко оздоблювали рукави, коміри й поділ сорочки, а мережаний поділ, що визирав з-під плахти, був для слобожанок особливою гордістю. Тож харківська вишиванка часто вирізнялася не кольором, а ажуром.

Кольори, за Поповою, здебільшого неконтрастні, крім святкових сорочок, а переважають рослинні мотиви. Поряд із вишивкою білим по білому тут вибивали по тканині й виконували лиштву. Дерево на рукаві дослідниця тлумачить як образ роду: коріння - предки, стовбур - сьогодення, верхівка - майбутнє й духовний світ. А з початку XX століття вбрання Слобожанщини змінювали міська мода й фабричні товари.

Вишиванки, винесені з-під обстрілу

Коли українські військові звільняли Харківщину, один з підрозділів пізньої осені зайшов у село, де снаряд влучив у школу. При школі був етнографічний музей, і його вишиванки, рушники й скатертини мокли під дощем і снігом через пробитий дах. Один з військових під обстрілами вивіз їх у мішках і переправив у безпечне місце, розповідав Укрінформ у 2023 році.

Ці речі роками збирала місцева вчителька, і деяким вишиванкам і рушникам понад сто років. 18 травня 2023 року, у День вишиванки, врятовані слобожанські вишивки показали на окремій виставці в Чернівцях. Харківщина є й серед регіонів проєкту Музею Івана Гончара «Окупована спадщина», у якому майстри-реконструктори відтворили традиційні строї тимчасово окупованих територій, тож харківська вишиванка сьогодні живе і в музеях, і в реконструкціях.

Часті питання

То яка вишивка справжня слобожанська - біла чи червоно-чорна?

Обидві, просто з різних періодів. Давніша традиція біла, з палевими, жовтими чи вохристими вкрапленнями. Червоно-чорний брокарівський стиль прийшов на зламі XIX-XX століть разом із харківськими ярмарками й торгівлею, і саме його сьогодні найчастіше вважають типовою харківською вишиванкою.

Що символізує пісочний годинник у вишивці?

Це два трикутники, з'єднані вершинами. За переказом, знак нагадує про вічність буття й перехід між світами. Це усне тлумачення, а не задокументований академічний факт.

Де подивитись оцифровані зразки?

В архіві проєкту «Слобожанський код», який Харківський історичний музей імені Миколи Сумцова створив разом з громадською організацією КЛІО ХАБ. В електронному каталозі та 3D-виставці там показано рушники, сорочки й серветки з музейних фондів.

Чим слобожанська вишивка відрізняється від інших?

Власним слобожанським швом, технікою вирізування і великою кількістю зображень птахів, тварин і людей. Людей у вишивці інших регіонів України зображували рідко.

Що таке мережаний поділ?

Поділ сорочки, оздоблений мережкою - ажурним швом по витягнутих нитках. За дослідницею Тетяною Поповою, мережаний поділ, що визирав з-під плахти, був для слобожанок особливою гордістю.

Якщо ви побачили помилку - напишіть нам.

Мотиви вишивки

З цих мотивів генератор складає вишиванку регіону: щодня інше поєднання. Що означають символи

Пазуха й комір

Бордюри

  • Меандр

Домінуючі кольори

Також трапляються

Основні кольори орнаменту цього регіону - не повний перелік усіх відтінків, що зустрічаються в реальній вишивці.

Оновлено:

Джерела

  • Слобожанський код - ГО КЛІО ХАБ + Харківський історичний музей ім. Сумцова
    Електронний каталог і віртуальна 3D-виставка, за підтримки УКФ.
  • Український жіночий одяг Слобожанщини на початку ХХ ст. - Попова Т.
    Стаття в науковому журналі Донецького національного університету імені Василя Стуса.
  • Окупована спадщина - Музей Івана Гончара (2025)
    Дослідницько-реконструкторський виставковий проєкт.