Херсонська область

Херсонська вишиванка тримається на контрасті чорного й білого і вирізняється багатим зооморфним рядом: кінь, заєць, риба, півень, зозуля, навіть метелики й павуки. За традицією, головна ідеограма регіону - Світове дерево, а до весілля дівчина мала вишити сорок рушників.

На рушник, на який під час вінчання ставали молодята, ніколи не вишивали нічого живого - лише орнамент. Причина проста й буквальна: не можна топтати ногами живе. З цього правила найкраще видно, наскільки продуманою була вишиванка Херсонщини у найдрібніших деталях.

Сорок рушників до весілля

До весілля дівчина мала власноруч вишити сорок рушників - більше, ніж у більшості інших регіонів, де називають дванадцять чи двадцять. За вишивкою на одязі можна було одразу сказати, чи заможна родина: рясна вишивка означала, що в родини є час на таку роботу або кошти на найману вишивальницю.

Тобто за херсонською вишиванкою, як і за одягом загалом, читали статус родини.

Орнамент вишиванки Херсонщини: тварини й символи

Орнамент вишиванки Херсонщини вирізняється багатим зооморфним рядом. Серед тварин - кінь, заєць, риба, жаби; серед птахів - півень, сова, голуб, зозуля; навіть комахи - муха, метелик, павук, летючі жуки.

За традицією, головна ідеограма вишиванки Херсонської області - Світове дерево, як образ Матері-Землі. Крім того, дати народження й місяці року теж мали власні вишивані коди - систему, яку сьогодні розшифрувати повністю вже складно.

Коли музей став ціллю

Херсонський краєзнавчий музей, де зберігали значну частину зразків херсонської вишиванки, заснований 1890 року на пропозицію археолога Віктора Гошкевича; до війни в фондах було понад 180 тисяч предметів. Під час окупації 2022 року музей пограбували: вивезли, зокрема, Євангеліє 1785 року, а частину награбованого, за повідомленнями, перемістили спершу до окупованого Генічеська, а тоді до Криму.

Через це документування вишиванки Херсонської області сьогодні має особливе значення: частина оригінальних джерел недоступна навіть дослідникам.

Кольори вишиванки Херсонщини

У вишиванках Херсонщини палітра тримається на контрасті чорного й білого, без проміжних відтінків. Старовинні сорочки описують як чорні, а поряд існувала й техніка білим по білому - та сама, що прославила Полтавщину.

Херсонщина серед причорноморських регіонів

Одещина, Миколаївщина й Херсонщина мають подібне географічне походження, але різний характер орнаменту: Одещина вбирає зовнішні впливи, Миколаївщина тримається стилізованих рослинних форм, а вишиванка Херсонщини - контрасту чорного й білого із широким зооморфним рядом.

На цьому тлі вишиванки Херсонщини вирізняються найконтрастнішою серед трьох палітрою - там, де сусіди працюють з кольором, тут усе будується на чорно-білому протиставленні.

Символи, підібрані під людину

Окремі символи підбирали під конкретну людину, для якої призначався рушник чи сорочка, з урахуванням її віку, статі й ролі в родині.

Тому дослідники досі не можуть повністю розшифрувати всю систему знаків: без живих носіїв традиції, які пояснювали б, чому обрано саме цього птаха чи саме цю тварину для конкретної людини, частина сенсу губиться назавжди.

Що зберігають музейні фонди

У Херсонському обласному краєзнавчому музеї зберігається понад 150 вишитих сорочок з різних регіонів України. Старша наукова співробітниця музею Марина Аскурава розповідає, що значну частину з них привезли переселенці з Полтавщини, Київщини, Черкащини, Сумщини та інших країв. Найстаріша сорочка колекції - кінця XIX століття.

Сорочки, пошиті вже на Херсонщині, здебільшого з фабричної тканини. Популярним на півдні був крій на кокетці, або сорочка «до гестки», а домоткане полотно тут використовували менше.

Чому на Херсонщині носили сорочки без вишивки

За словами Марини Аскурави, на Херсонщині часто носили сорочки взагалі без вишивки. Причина - пізнє заселення краю, наприкінці XVIII - на початку XIX століття. Вишита сорочка була дуже регіональною: за нею визначали, звідки людина, і вирізняли своїх. На півдні ж, пояснює музейниця, «по суті, всі були один одному чужими».

Водночас вона спростовує міф про бідний гардероб: навіть у бідної селянки було щонайменше тридцять святкових сорочок, не рахуючи буденних, а в заможніших - до сотні. Переважну більшість сорочок жінки виготовляли до заміжжя.

Святковий стрій херсонської дівчини

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара в проєкті «Краєзнавство Таврії» описує святковий дівочий стрій так: вишита сорочка, спідниця, запаска, пояс і керсетка, а до них обов'язково намисто й вінок зі стрічками. Носили також довгу, до п'ят, спідницю з шести пілок і «баску» - приталену кофту з тонкого сукна з довгими рукавами.

Херсонська вишиванка в такому строї мала найбільше оздоблення на рукавах і подолі, бо перед сорочки закривали плечовий одяг і намисто. На рукавах вишивали дерева життя у вигляді букетиків троянд, на верхніх вставках - виноградну лозу, а чорну запаску прикрашали рослинним орнаментом.

Поряд із чорно-білою гамою бібліотека називає й кольорову. Біле по білому, за її описом, традиційне для Херсонщини й Полтавщини, а в степових сорочках переважають рослинні узори з жовтим, блакитним, зеленим і червоним. Найчастіше вишивали маки, рідше троянди, а ще волошки, бузок і дрібні польові квіти, що симетрично розходяться від центральної квітки. Марина Аскурава додає, що тваринний орнамент тут не обмежувався півниками: траплялися навіть вишиті котики й собачки.

Портрет, якого більше немає

У Херсонському художньому музеї зберігалася картина Михайла Брянського «Портрет дівчини у вишитій сорочці». Під час окупації херсонська майстриня, фахівчиня з історії костюма, переклала узор із портрета на схему для хрестика й вишила за ним сорочку. За її оцінкою, вишивка на картині могла походити з Київщини або півдня, а такі узори XIX століття в музейних збірках рідкісні.

Перед відступом із Херсона окупанти пограбували музей, і портрет вивезли разом з іншими творами; де він зараз, невідомо. Тож сорочка, вишита за картиною, лишається одним з небагатьох слідів цієї херсонської вишиванки.

Часті питання

Чому на весільному рушнику не вишивали тварин чи квіти?

Бо на цей рушник під час вінчання ставали ногами молодята, а топтати живе вважалося неприпустимим. Тому на ньому вишивали лише орнамент, без жодних живих образів.

Що символізує Світове дерево?

За традицією, це образ Матері-Землі й головна ідеограма херсонської вишиванки. Це традиційне тлумачення, а не задокументований академічний факт.

Чи можна сьогодні побачити оригінали вживу?

Лише частково. Херсонський краєзнавчий музей, де зберігалася значна частина зразків, пограбували під час окупації 2022 року, тож доступ до частини оригіналів сьогодні обмежений або неможливий.

Чи всі сорочки на Херсонщині були вишиті?

Ні. За словами наукової співробітниці Херсонського обласного краєзнавчого музею Марини Аскурави, через пізнє заселення краю тут часто носили сорочки без вишивки: за вишивкою визначали, звідки людина, а на півдні всі були переселенцями.

Які квіти вишивали на Херсонщині?

За описом Херсонської обласної наукової бібліотеки, найчастіше маки, рідше троянди, а також волошки, бузок і дрібні польові квіти. На рукавах святкових сорочок вишивали дерева життя у вигляді букетиків троянд.

Якщо ви побачили помилку - напишіть нам.