Chernihiv Oblast

На рушнику є напис із датою: 1746 рік. Це найдавніший, імовірно, зразок чернігівської вишивки, і він зберігається в обласному історичному музеї. З нього логічно почати будь-яку розмову про орнамент вишиванки Чернігівщини.

Що показує рушник 1746 року

Виготовлений з лляного домотканого полотна, вишитий лічильною гладдю, виколюванням (тим самим прийомом, який в інших регіонах називають «солов'їними вічками»), мережкою й штапівкою. Орнамент геометричний, з ромбів. Вишитий білими нитками, без жодного кольорового акценту - саме такий набір технік визначає найдавніший шар чернігівської вишиванки.

Саме цей рушник дає уявлення, якою була справжня, автентична чернігівська вишиванка - до будь-яких пізніших змін моди чи техніки, які прийшли в регіон уже в XIX-XX століттях разом із загальноукраїнськими тенденціями.

На інших збережених зразках трапляються ромбічні сітки, хвилясті лінії, зигзаги, хрещаті орнаменти, схожі на квадрат. На жіночих сорочках вишивали деревця - мотив, який у чернігівському варіанті виглядає стриманіше, ніж, наприклад, пишні букети Донеччини, і саме ця стриманість характерна для вишиванок Чернігівщини загалом.

Орнамент вишиванки Чернігівщини: чому стібок такий дрібний

Регіон відомий надзвичайно дрібними стібками, які візуально нагадують бісерну вишивку. Це не образне порівняння - саме так традицію описують у джерелах, і саме за цим стібком чернігівську вишиванку впізнають навіть здалеку, ще до розгляду самого мотиву.

За традицією, давній «орликовий» мотив (двоголовий орел) з часом трансформувався в рослинні елементи, втрачаючи впізнаваність з кожним новим поколінням майстринь, що його копіювали. Це не задокументований науковий факт, а переказ, і ми чесно позначаємо його саме так у кожному описі вишиванки Чернігівщини.

Двоголовий орел - мандрівний мотив: подібний є і в описах Одещини (як вплив молдовської традиції), і Кіровоградщини (де його за традицією трактують як єдність чоловічого й жіночого начал). Три регіони, три різні пояснення того самого знака - і жодне з них ми не подаємо як єдино правильне, коли йдеться саме про орнамент вишиванки Чернігівщини.

520 рушників в одному каталозі

Дослідниця Віра Зайченко опрацювала колекцію Чернігівського історичного музею імені Тарновського й багаторічні польові дослідження, склавши перший в Україні повний каталог музейної збірки вишиваних рушників - 520 одиниць, розподілених за районами області, кожен із часом створення та описом. Такий каталог - рідкість навіть серед описів чернігівської вишиванки за межами наукової літератури.

Книга простежує ще й функції рушника в обрядах Чернігово-Сіверщини, а коріння самої традиції веде до часів Київської Русі. Завдяки такому обсягу вишиванки Чернігівщини можна вивчати не за одиничними зразками, а за цілою системою - рідкість навіть серед регіонів з академічними джерелами.

Двадцять років однієї майстрині

У вересні в обласному історичному музеї імені Тарновського - тому самому, де зберігається найдавніша чернігівська вишиванка, рушник 1746 року - відкрилась виставка майстрині Ольги Костюченко з нагоди двадцятиріччя її творчої діяльності. Перша її робота, рушник «Небо для двох», з'явилась у 2000 році під керівництвом учительки.

На виставці показали не лише вишивку, а й вибійку, писанки та ляльки - весь діапазон народного мистецтва, яким займається одна людина за два десятиліття. Це живий приклад того, що чернігівська вишиванка - не лише музейний експонат XVIII століття, а ремесло, яке продовжується сьогодні, у тому самому будинку, де зберігають найдавніші зразки.

Кольори у вишиванках Чернігівщини

Домінує білий з вкрапленнями червоного й чорного. Це наближає регіон до полтавсько-сумської групи, де білий теж основа - але тут підхід інший: білий переважає, а не витісняє все інше повністю, як на Полтавщині, де кольору немає взагалі. Саме ця пропорція визначає кольори у вишиванках Чернігівщини.

Різниця саме в пропорції, а не в наявності самого білого кольору: полтавська сорочка - це білий сам по собі, чернігівська - білий із чіткими, хоч і небагатьма, кольоровими вкрапленнями, які завжди лишаються другорядними. Це один з найточніших способів відрізнити орнамент вишиванки Чернігівщини від сусідньої полтавської традиції на око.

Чернігівщина в лівобережному масиві

Область межує з Київщиною й Сумщиною, і зв'язки видно в обох напрямках: лівобережжя Київщини технічно ближче до Чернігівщини й Полтавщини, ніж до правобережної брокарівської лінії, а Сумщина йде переважно полтавським типом - білі нитки й гладь. У цьому лівобережному контексті вишиванки Чернігівщини варто розглядати не ізольовано.

Чернігівська вишиванка додає до цієї спільної білої групи власну, найпомітнішу рису - винятково дрібний стібок, якого немає в жодному з двох сусідів у такій концентрації.

Часті питання

Чи справді 1746 рік - найдавніша дата?

Це найдавніший датований зразок саме в колекції Чернігівського історичного музею. Ймовірно найдавніший загалом, хоча повністю виключити існування ще старіших невідомих виробів не можна - музейні фонди фіксують лише те, що вціліло й було передано на зберігання, тому будь-яка чернігівська вишиванка старша за цю дату лишається лише гіпотезою.

Що означає орликовий мотив?

Давній візерунок на основі двоголового орла. За традицією, з часом він трансформувався в рослинні елементи. Орнамент вишиванки Чернігівщини у пізніших зразках його майже не зберігає в упізнаваному вигляді - лише фахівець розпізнає первісну форму.

Де подивитись каталог рушників?

Книга Віри Зайченко «Вишивка Чернігівщини. Рушники» видана видавництвом «Родовід» і охоплює всю музейну колекцію Чернігівського історичного музею імені Тарновського - найповніше з відомих нам джерел саме для цього регіону, і саме на ньому побудований весь опис вишиванки Чернігівщини на цій сторінці.

Якщо ви побачили помилку - напишіть нам.